10 березня – День державного гімну України, одного з головних символів держави поряд із прапором і гербом. Саме цього дня у 1865 році в польському місті Перемишль на Шевченкових роковинах уперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського.

Історія гімну бере початок у 1862 році, коли Павло Чубинський написав слова, а вже потім священник Михайло Вербицький – музику.

Ще на хвилях усіх масових протестів, під час революцій наша національна пісня єднала мільйони українців і досі зігріває наші серця.

Слова цієї пісні стали пророчими і їх українці вповні усвідомили після початку повномасштабної війни – 24 лютого 2022 року. 

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» – українці вкотре довели, що готові боротися з ворогом за свою незалежність, не шкодуючи сил і волі! Боронити землю і свою незалежність до перемоги! 

Нині ж українські воїни, захисники й захисниці зі словами гімну перебувають на фронті, в окопах та боях, виборюючи суверенне право нашої держави бути вільною, демократичною та незалежною державою.

Цікаві факти

• Оригінал тексту та музики гімну, які написані рукою авторів, сьогодні зберігаються в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.
• Пісня «Ще не вмерла Україна» була національним гімном за часів УНР та ЗУНР.
• У Радянському Союзі пісню не ухвалили гімном УРСР, адже текст суперечив комуністичній ідеології. Чубинському довелось заплатити високу ціну: шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду». З Архангельської губернії Чубинський повернувся через сім років.
• Музику гімну Верховна Рада України затвердила 15 січня 1992 року, а текст – 6 березня 2003 року. Тоді виправили рядок «Ще не вмерла Україна» на «Ще не вмерла України».

За матеріалами – Главком

Пресслужба Профспілки працівників освіти і науки України