КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Баришівська районна організація
Меню сайту

Корисні посилання
  • Київська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України
  • ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
  • Федерація Профспілок України

  • Форма входу


    Календар
    «  Квітень 2013  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    2930


    Пошук

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Вітаю Вас, Гість · RSS 09.03.2021, 07:15

    Головна » 2013 » Квітень » 27 » Переселенці. Біль «відчудженої» зони.
    21:36
    Переселенці. Біль «відчудженої» зони.
         На даний час у районі проживають1282 особи учасників ліквідації наслідків аварії на      ЧАЕС,   потерпілих від Чорнобильської катастрофи – 2557 осіб.
      Після трагедії на Чорнобильській АЕС для постраждалих було споруджено будинки, які    утворили у кожному селі де були переселенці, куток, що став називатися    «Чорнобильським». 
      Тисячі поліських родин зірвало з насиджених місць чорнобильським вітром, багато з них  тепер мешкають у Баришівському районі. 
     У новозбудовані котеджі пересилялися, як правило, компактними групами, - всі, хто з одного села, отримували помешкання знову - таки, в одному селі. Це певною мірою заспокоювало людей, давало їм можливість не відчувати себе самотніми. У  Баришівський район прибули на поселення мешканці деяких населених пунктів Поліського району. Тоді ж приїхала з Діброви у Корніївку заслужена вчителька України Раїса Григорівна Гололобова, за фахом учитель української мови та літератури. Тоді ж про життєво важливі події почали казати «до аварії» і «після аварії». На новому місці втратила вона сина, чоловіка. Настали часи коли нагодою зустрітися з земляками стають не хрестини чи весілля, а похорони. Єдина втіха сільської вчительки – діти, власні й чужі, які не забувають її провідати. 
    Галина Іванівна Бондарчук (у дівоцтві Скрипченко), приїхала на поселення у село Сезенків у 1992 році. Мати трьох дітей. Зараз працює помічником вихователя в дитячому будинку «Родина».  
     Ольга Михайлівна Нестерова також у 1992 році разом із сім’єю приїхала на поселення у Сезенків. Працювала спочатку у Сезенківській ЗОШ учителем початкових класів, потім директором, зараз – керівник апарата Баришівської районної ради, виховує сина. Ось такі вони, переселенці, завдяки яким старі села Баришівського району отримали чудові асфальтові дороги, природний газ…Здоров’я, щастя вам, новосели, на нових землях.. 

    Переглядів: 365 | Додав: adminbar | Рейтинг: 0.0/0
    Профспілка працівників освіти і науки України © 2021
    Створити безкоштовний сайт на uCoz