Другий весняний місяць та четвертий місяць року в григоріанському календарі носить назву квітень. Назва місяця в Україні прижилася не одразу. Адже в давньоруський час його називали «цвєтєнь», а згодом «апріль». «Апріль» – віл латинскього «апріліс», чи ще давнішого – «апрілюм», тобто «сонячний». 

І хоча назва «квітень» з'явилася у книжників ще у XVI столітті, проте, активно почала вживатися лише у ХХ столітті.

І якщо березень весну, наче наречену, лишень приводить у гості, то квітень її зустрічає як повноправну господиню: луки, узліски, видолинки зодягаються у зелень, з'являються перші весняні квіточки. 

У різних регіонах України для означення місяця користувалися діалектичними накличками. У західних областях в активному вжиткові був «квітень», на Поліссі (до речі, ця назва деінде збереглася й до сьогодні) – «краснець». Зустрічаються й інші – «лукавець» (на ознаку примхливої погоди), «снігогін», «водолій» тощо. 

Одначе найпершою давньоруською назвою, як засвідчують історичні джерела, був «цвєтєнь». Подібні паралелі є і в інших слов'янських народів: у болгар – «цветник», чехів і словаків – «кветень», поляків – «квецень», сербохорватів – «цвьотань». У білоруській мові закріпилася назва «красавік». 

Цвітень, красенець, водолій. Ці та інші назви пов'язані з полудневим місяцем весни. Але в народі є ще одна і не менш цікава накличка – «лелечник». Недарма кажуть: «Прилетів лелека – весну приніс здалека».

І хоч цього річ весна трохи забарилася, квітень – це повноправний господар цієї пори року. У квітні все навколо зеленіє, на полях і узліссях з’являється молода травичка, появляються перші тендітні квіти, дерева «одягають» зелений «одяг». 

В Україні існувало чимало прикмет пов'язаних із першими весняними квітами, в очікуванні яких промовляли: «Дай, Боже, діждати сон-траву топтати».
Ознакою швидкого весілля була знайдена квітка первоцвіту, а пролісок дівчата клали у миску з водою й умивалися «на красу».

Народні прикмети на квітень

● У квітні ранковий туман віщує ясну погоду.
● Високі пір’їсті хмари, що нерухомо висять, ніби розірвані, – така погода утримається.
● Купчасті хмари надвечір не зникають – погіршиться погода, задощить.
● Вранці хмариться, але до обіду проясніє і з'являться купчасті хмари – завтра буде сонячна погода.
● Черемха зацвітає перед останніми заморозками.
● Якщо спливе на поверхню листя німфеї – кінець нічним приморозкам.
● Якщо дуб раніше од ясена розпуститься – на сухе літо. 
● Появиться сокорух у клена та інших дерев – настане тепла погода.
● На луках чи в лісі розпустилися золотаво-жовті дзвіночки первоцвіту – настануть теплі дні.
● Туман стелеться по воді – на ясну погоду, піднімається вгору – на негоду.
● Вранці проти сонця туман – дощу не буде.

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України