Щороку у третій четвер травня українці відзначають День вишиванки – справжнє народне свято, що об’єднує нас довкола спільної мети: збереження й популяризації національної спадщини. Це свято покликане вшанувати традицію створення етнічного вишитого одягу та передати її новим поколінням.

Вишиванка – не лише красивий елемент національного строю, а й глибокий символ нашої ідентичності, що уособлює зв’язок поколінь, історію та силу українського духу. Кожен стібок, кожен орнамент – це мовчазна розповідь про землю, родину, любов і боротьбу. У кожному регіоні України вишиванка має свої унікальні риси – кольори, символи, техніки вишивки – які формують неповторну мозаїку національної культури.

Сьогодні, коли Україна вже четвертий рік живе у стані повномасштабної війни, День вишиванки набуває ще більшого значення. Це не просто свято – це прояв нашого спротиву, це тиха, але тверда заява про те, хто ми є, за що боремось і що не дозволимо знищити. 

Надягаючи вишиванку, ми не лише вшановуємо традицію, а й підтримуємо один одного, показуємо світові силу української культури та незламність нашого народу.

Вишиванка – це наш код, наш оберіг, наша тиха молитва й гучна заява про свободу. І допоки її носять – живе Україна.