26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії атомної енергетики аварія. Реактор четвертого енергоблоку вибухнув. Радіоактивні елементи йоду, стронцію і цезію поширилися на північну частину України, Білорусі, Прибалтики, Польщі, Швеції, Фінляндії й інших країн.

Чорнобильська катастрофа спричинила великі людські жертви і Чорнобиль став символом атомної небезпеки у світовому масштабі.

Населення району Чорнобиля – 175 тисяч – і міста Чорнобиля – 14 тисяч – значною мірою було евакуйоване. Однак в місті й досі продовжує проживати невелика кількість населення.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики до вибуху на АЕС «Фукусіма-1», як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Понад 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення.

У результаті аварії з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель, довкола АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів.

Чорнобиль нагадує про себе й сьогодні. Особливу тривогу викликають стан здоров’я учасників ліквідації наслідків аварії, які проживають на забруднених територіях, розвиток онкологічних захворювань у дітей та дорослих.

Багатьох очевидців даної катастрофи вже давно нема серед живих, тисячі загубили здоров’я, переживаючи страшні наслідки аварії. Вічна їм пам'ять...

Проте сьогодні ми усі разом повинні вшановувати пам'ять численних жертв катастрофи, дбати про те, щоб майбутні покоління не переживали подібних трагедій і мали змогу побачити світ прекрасним, повітря чистим, а не таким, що забирає життя.